Яка буває осінь без декору,
Без золота, саф'яну, кришталів?
Листопад вже зірвав вохристу штору
І до гілок дерева оголив.
Змив грим з облич дощами..
А морозцем
По мерзлих травах голосно хрумтить.
Відчув себе славетним переможцем ;-
Природа підкорилась, майже спить.
І листопад гортає свої дати,
В календарі закреслюючи дні.
І все ще не бажає визнавати,
Що згаснуть скоро рампи ліхтарі.
Театр осінній завершить гастролі,
А листопад, дограє свою роль.
Складе костюм, відправить бандеролі
І стане ні паяц, а ні король.
А декорації складуть до часу в скриньки
Відправлять до країн де є тепло...
... Я причаїлась і стою навшпиньки,
Не дихаю, вдивляючись в вікно ;-
Похмура осінь, сіра, без декору
В карету сіла з золотим гербом.
Гіркий ховає погляд...
Наче хвора,
Закутана від холоду шарфом...
Осiнь без декору
© Copyright: Наталия Рыбальская, 2025
Свидетельство о публикации №125092107606
Свидетельство о публикации №125092107606
Рецензии