Не угнатися за вітром
з повітряним навіть змієм.
Полюбити хочеш світло -
вирушай на полюс ти.
Світ живий доколи тіні
зберігають пам;ять в серці,
і зістареним світлинам
є про що розповісти.
Затискає місяць небо
в оксамитовій хустині.
І мені у грудях тісно
майже аж до німоти.
Що було, то вже не буде,
тільки сон пирнає в душу
і знаходить потепління,
як антарктики льоди.
про антарктики льоди
© Copyright: Цветков Александр, 2025
Свидетельство о публикации №125092104205
Свидетельство о публикации №125092104205
Рецензии