Кохаю
Які зворушливі слова!
Я в них енергію черпаю
І знову вірю у дива.
Бентежна трепетність і ніжність
І невичерпний альтруїзм
Вселяють в душу мелодійність
І невгамовний оптимізм.
Любов знаходить силу в тиші,
У теплих лагідних словах,
Сердець чуття і щастя миті –
Усе виписує в очах.
Кохання душу очищає,
Красою сповнює життя,
У миті розпачу втішає,
Палкі відроджує чуття!
Кохання серцем промовляє,
Не має осуду і жал!
Воно красою проростає,
Немов коштовний мінерал…
Свидетельство о публикации №125091902653
Люблю! Ах, как люблю тебя я!
Сердечко сладко замирает…
Теряю, я себя теряю,
И где-то в облаках витаю…
О, эти трепетность и нежность,
Себя готова всю отдать я…
Но слова бойкого «поспешность»,
Боюсь, как ложного объятья.
Вдвоём, в тиши весенней ночи,
Когда слова звучат медовы,
Когда пронзают душу очи,
Откликнусь я на сладость зова…
Мгновенья радости и силы,
Мгновенья воли и безволья…
И вмиг становится красивым
Жизнь – одуванчиково поле…
Нет никакого сожаленья,
Одна любовь в крови пылает,
Как драгоценные каменья
Мои глаза в ночи сияют…
25.09.2025
Елена Куприянова 3 25.09.2025 20:22 Заявить о нарушении