Перелистую
Як же довго триває війна!
Я не хочу до неї звикати!
Я не хочу жахіття вбирати
І дивитись, як гинуть міста!
Наче в пеклі – свої і чужі!
Кожен правду свою захищає
І щодня цю війну проклинає,
Та ховає слова в міражі.
У душі моїй – відчай і біль!
Я не хочу звикати до смерті
І питаю: ”Коли вже нарешті
Світ зупинить цей вир божевіль?”
До життя у чужому краю
Я не хочу звикати, повірте,
І щоденно благаю: “О, світе!
Вбережи від тривог і плачу!”
Я з думками про тишу встаю,
Замикаюсь від злоби і фальші,
П’ю полин із життєвої чаші,
Перелистую долю свою!..
© Copyright: Галина Чехута, 2025
Свидетельство о публикации №125091902630
Свидетельство о публикации №125091902630
Рецензии