Тихо в лузі, тихо в полі,
Тихо віє вітерець.
Трави журяться пожовклі,
Теплим дням прийшов кінець.
На траві роса, як перли,
Хмарне небо хилить в сон.
Навівають смуток верби –
Набирає сил сезон.
Всюди – золота відтінки,
Кольори – на всі смаки!
Де-не-де побіля річки
Сплять замріяно стоги.
Вишиває ніч на небі
Ясний місяць і зірки.
Щоб світилися на тверді,
Як справжнісінькі свічки!
Дві чуттям зігріті долі
Ніч єднає у човні..
Тихо-тихо ходить Осінь
В королівському вінці…
Ходить Осiнь у вiнцi
© Copyright: Галина Чехута, 2025
Свидетельство о публикации №125091902613
Свидетельство о публикации №125091902613
Рецензии