Доторкнися моєї душі
Коли сніг замітіллю іде
Чи осінні колючі дощі
Наче склом ріжуть серце твоє.
Всі думки зв'яже пам'ять в вузлі
Коли настрій стає без принад
Доторкнися моєї душі
В ній лежить не для кожного скарб.
Не підеш, бо не зможеш вже йти-
Світла бачиш всередині струм
І заплутані майже шляхи
До тієї душі в дзвоні струн.
Зорепадова стрічка веде-
Ти вгадаєш її кольори
Голос внутрішній з серця не йде-
Навкруги благодатні вогні.
Доторкнися моєї душі
В ній життя набирається сил
І енергії очі живі
Підіймуть твою душу з руїн.
18 вересня 2025 рік (Загреб, Хорватія)
Доторкнися мо душ
© Copyright: Инна Штефан-Токич, 2025
Свидетельство о публикации №125091807438
Свидетельство о публикации №125091807438
Рецензии
