Напиватися болем справжнім,
Непритомніти від образ,
Я згадала свій день вчорашній
Я згадала минулий час…
Що такого в мені не бу;ло,
Що хотів би побачить ти?
Мабуть, мрії твої зіткнулись
Із реальністю пустоти…
А тобі так хотілось дива,
І того, що в мені нема,
Хоч була я така красива,
І яскрава, і молода…
І чомусь я тоді не знала,
Що я краща, ніж безліч мрій
Твоїх дивних та необачних,
Я чекала від тебе дій…
А ти думав, кохання схоче
Бути поруч часи, віки,
Та не знав, що очам дівочим
Треба в небі шукать зірки…
Мене ніжністю огортати
Та увагою день у день,
І тоді буде щастя всюди
В будь-якій із твоїх кишень…
Напиватися болем справжнім,
Непритомніти від образ,
Я не хочу, я йду назавжди —
Подорослішала — вже час…
(Ніка)
Серпень 2025
Напиватися болем справжнiм
© Copyright: Вероника Удовиченко-Ивашина, 2025
Свидетельство о публикации №125091706516
Свидетельство о публикации №125091706516
Рецензии