Пускай рассудит цадик

Чим нижче падаєш ти на землі,
тим ближче ти на небесах до бога-
не знаю,чи я вірно зрозумів
слова пророка і учителя чужого...

Він був земляк прапрадідів моїх,
напевне,мови знали один одного,
та що є праведність,а що є гріх,
у цьому розійшлися їхні погляди.

Хтось з них мав рацію,
хтось рації не мав.
Хтось мав друкарні і радіостанції...
А хтось брав на горлянку,на ура,
коли горлянку ту чужі стискали пальці...

Хтось вив зі страху,що погромники ідуть,
а хтось тихенько помирав від голоду.
Отак земна закінчувалась путь
представників сусіднього й мого народу.

Ділився хтось останнім із сусідом,
а хтось на на нього стукав
                продотрядівцям...
Когось зробили праведником світу,
а хтось до смерті по судах оправдувався.

Хтось в тридцять третьому,а хтось в
                сорок четвертому
так низько впав,що нижче не зуміти...
І хто з них ближче був до бога,чи до
                чорта,
нехай розсудить цадик з того світу...