Закохалась у тишу й самотність,
В шепіт крапель дощу за вікном,
У осінню легку безтурботність...
Перегляну із фото альбом,
На кленовому мокрому листі
Напишу побажання собі.
Будуть очі мої променисті...
І не треба нікуди іти.
Насолоджуюсь кавою, пледом,
Спокій ніжно мене огорнув.
Вересневий туман наче з меду -
Цілий Всесвіт у ньому втонув,
Як в бурштині, де час зупинявся.
Де душа поринала в думки.
От і вечір тихенько підкрався
Та роздмухав на небі зірки.
Тихо, затишно, котик муркоче,
Заколисує стомлений день...
Тільки спати чомусь я не хочу -
Стану вірші складать до пісень...
17.09.25
Закохалась у тишу й самотнiсть
© Copyright: Наталия Рыбальская, 2025
Свидетельство о публикации №125091702882
Свидетельство о публикации №125091702882
Рецензии