Вірш навіяний піснею:
“Бо ти мій сон, який наяву,
Прошу, тримай мене на плаву.
Бо я без тебе тут не допливу,
Бо я без тебе тут не дійду.”
Ти – мій сон, утопічна, химериста мрія!
Ти живеш у тремких і незнаних світах!
Це про тебе моя ненаписана пісня,
Заблукала вона у зелених житах…
Ти приходиш вночі разом з місяцем ясним
І говориш без слів про свої почуття.
Ти здаєшся мені неземним, незвичайним, прекрасним,
Таємничим, рвучким, наче доля людська.
Я біжу, я спішу доторкнутись до тебе,
Тільки сила якась не пускає вперед.
Думка молотом б’є, наче блискавки креше…
О, який він гіркий нерозділений мед…
Я не знаю чому і шукаю причину!
Чом дорога важка, чом розводить мости?
Я кричу: “Почекай! Підожди хоч хвилину!”
А відлуння несе лиш жорстоке “...не жди…”
Нероздiлений мед
© Copyright: Галина Чехута, 2025
Свидетельство о публикации №125091603454
Свидетельство о публикации №125091603454
Рецензии