Осiнь-королева

Осінь, осінь… Неба просинь…
Світ янтарний, шум дощів…
Ллються в душу смутку ноти,
В серці – злива почуттів…

Ходить Осінь-королева
І творить земні дива…
Лине пісня вереснева,
Я ловлю її слова…

Щось шепоче мокре листя,
Десь за хмарами – лазур…
На траві зеленій вишня
Стелить бережно ажур…

Літо ще звучить відлунням,
Ніжним запахом вітрів,
Вкритим золотом галуззям
Шле жагу минулих днів…

У симфонії безмовній
Забуваю всі страхи.
У красі землі коштовній
Набираюся снаги…


Рецензии