Світлана Пузіна
Пам'ятаємо про літо наше.
Як до моря мчався кадилак.
І солоним віяв бриза смак.
Поглинала зоряна нас чаша.
Дивувались кожному світанку.
Чули плески моря вікові.
Крижаний фраппе ми пили зранку.
Радість вирувала у крові.
Та зазнало наше щастя втечу.
Впало серце в прірву від жалю.
Як лягла розлукою на плечі
несподіванка. Життя ділю:
на миттєвості чудові літа,
та на відстань нашу в самоті.
Закінчились пестощі від світа.
Холод порожнечі у житті.
Як без тебе ранок я не знаю.
Зачарована тобою ще -
скажеш, то взаємне, так гадаю.
В музиці кохання болю щем.
Пам'ятаємо про наше літо...
Та надією живе той час,
про майбутнє, що завжди відкрито -
зберігаючи любов про нас.
09.09.2025
Пам ятаeмо про лiто наше...
© Copyright: Светлана Пузина, 2025
Свидетельство о публикации №125091407602
Свидетельство о публикации №125091407602
Рецензии