Я відчуваю пташкою себе
В твоїх великих лагідних долонях
Я не у омані зовсім,не в полоні
То дивна сила нас с тобой веде.
Я довіряю..Справжнє почуття
І начебто все почалось спочатку
Твоя я таємниця і загадка
Минулому немає вороття.
Збудуєм світ чарівний,світлий наш
Буяє травень чі холодний грудень
З тобою знаю , боляче не буде
Мене ти не образиш не віддаш..
На злу розправу тим шаленим дням
Що буревієм душу обривали
Металась я від края і до края
Так холодно і важко було там.
Як вижила не знаю,де була
Від тягаря я зовсім не літала
Жила у сні,а може просто спала
З тобою ж я як квітка розцвіла.
Я наче пташка у твоїх руках
І від тепла так хочеться співати
Собою світ великий обіймати
Знайшла той світ я у твоїх очах
Пташка
© Copyright: Бунякина Оксана, 2025
Свидетельство о публикации №125091405751
Свидетельство о публикации №125091405751
Рецензии