Коли я застигну, немов холодець-желе,
І синього жаху морозом обсипле квіти –
У доброму світі нікому не стане зле:
Бо в доброму світі відходу і не помітять.
І, може, уперше не буде моєї вини.
І днів через кілька на запах зійдуться сусіди.
Пришлють труповозку, останню із місій земних,
І – в яму з бомжами: ні запаху, ані сліду!
І сонце, мов дурень, все шкіритись буде згори.
Ніхто не заплаче, на стіл не поставить коливо.
Бо в доброму світі лишився один алгоритм:
Скоріш закопати й додому вернутись щасливо!
Усі розбіжаться – мов блазень змахнув помелом:
Кому там охота – ганчір’я оте вигрібати.
Бо грошей у бабки – всі знають, що не було.
І викличуть клінінг – щоб вичистити в кімнаті.
Ілюстрація із Інтернету, дякую авторові.
09.09.2025
Правда
© Copyright: Надежда Еременко, 2025
Свидетельство о публикации №125091403121
Свидетельство о публикации №125091403121
Рецензии
К сожалению, это правда жизни, как не крути... Безразличие - это эфир, в котором живет современное общество... Альтернатива оному - двуличие и лицемерие...
Здоровья Вам и надежды на лучшее,
С уважением,
Сергей Хабаров 23.09.2025 21:11 • Заявить о нарушении
Здоровья Вам и надежды на лучшее,
С уважением,
Сергей Хабаров 23.09.2025 21:11 • Заявить о нарушении