про абичий та дишель
облиш мені вішать,
опівніч на північ
вертай-но свій дишель.
Тобі моя мова —
що потягу віжки,
ти просто мед, Вова,
хапаєш із діжки.
Співа святий дервіш —
осінній дощ мжичить.
За дурня світ держиш,
а він є аби;чий.
Чим гірше, тим краще —
така твоя правда —
здіймати валя;ще,
палити левади.
В Іпа;тьєвськім льосі
імперію косиш,
втім, герб її досі
двоку;рячий носиш.
Свидетельство о публикации №125091402685