На носа свій бублик
облиш мені вішать,
опівніч на північ
вертай-но свій дишель.
Тобі моя мова,
що потягу віжки,
ти просто мед, вова,
хапаєш із діжки.
Співа святий дервіш -
;осінній дощ мжичить.
За дурня світ держиш,
а він є абичий.
Чим гірше, тим краще -
така твоя правда -
здіймати валяще,
палити левади.
В іпат;євськім льосі
імперію косиш,
втім герб її досі
двокурячий носиш.
про абичий та дишель
© Copyright: Цветков Александр, 2025
Свидетельство о публикации №125091402685
Свидетельство о публикации №125091402685
Рецензии