Мой родной язык

 РІДНА МОВО МОЯ
Рідна мати моя, ти ночей не доспала...
Андрій Малишко

Рідна  мово моя, нею мати співала,
Колисаючи піснею доньку свою,
І любовно під співи  її сповивала,
І бажала їй щастя в життєвім бою.

З молоком материнським я всотала мову,
Свою рідну,вкраїнську, із нею росла,
Закладаючи в серці любові основу,
І пісні солов'їні я в душу внесла.

І любов до батьків та до рідного краю,
До життя, що далось мені, мов Божий дар,
До верби над ставком, до зеленого гаю,
До найпершої книжки, що звалась "Кобзар".

До народу свого, що жив вічно в стражданнях,
Переміг, щоб імперських позбутися пут,
Бо у чаші терпіння є крапля остання,
Потім гнів ллється з чаші потоками смут.

Мово рідна моя, над тобою знущались,
Дехто навіть соромився часом тебе,
Плюндрували тебе, над тобою сміялись,
А імперську підносили аж до небес.

Посівалося марно незгоди насіння,
Мова рідна, народна, лишилась жива,
Бо живе назавжди українське коріння,
Бо ростуть від коріння листочки-слова!