Таємниця буття
Проходить ранок, приходить вечір,
Лягає туга, як шаль, на плечі.
Учора в серці була надія,
Сьогодні знову прийшло зневір’я.
У грудях важко, мабуть, негода,
Лиш місяць в небі – як нагорода…
Листок пожовклий тремтить на гілці,
А я сумую, як пташка в клітці.
Напевно, доля – це візерунок,
Його не витруть і сотні гумок!
Орнамент часто такий химерний,
Та щось змінити є шанс мізерний.
Безмежний Всесвіт – це таємниця,
Життя людини – як блискавиця.
Є надприродний таємний фатум,
Він завбачає і шлях, і дату…
Таeмниця буття
© Copyright: Галина Чехута, 2025
Свидетельство о публикации №125091207677
Свидетельство о публикации №125091207677
Рецензии