Мить меланхолii

Мить меланхолії

Мить меланхолії!
В душу вривається смуток!
Вабить у давнє
Гармонія жалісних нот…
Ніжність мелодії,
Наче зціляючий трунок,
Душу вертає
В життя без тривог і турбот.

Дощик нашіптує…
Думка малює минуле:
Поле пшеничне,
Квітучий омріяний степ.
Спогад навіює
Осінь і листя пожухле,
Небо величне
І в домі багато гостей…

Щастя миттєвості…
В серці – тепло і затишок…
Знов оживає
Усе, що було дорогим.
Хвилі полегкості
Душу наповнюють миром.
Сум затихає,
Немовби приспав Серафим*.


*Миро – запашна олива.
*Серафим – в іудейській та християнській релігії – ангел вищого рангу, якого зображували з шістьма крилами.


Рецензии
МГНОВЕНЬЯ МЕЛАНХОЛИЙ

Мгновенья меланхолий –
Как скрипки жалкий стон.
Смычок наканифолен,
Но вот скрипач – не он,
Не тот, который душу
Волшебно исцелит,
Гармоний не нарушит,
И боль заговорит.

А дождь стучит по крыше:
Тук-тук, тук-тук, тук-тук…
Под эти звуки вижу
Гостей широкий круг
В моём далёком доме,
На дальней стороне,
Там, где степи раздолье,
Где тёплый свет в окне…

И радости мгновенья,
И счастье, и покой,
Всё было, без сомненья,
Давным-давно со мной…
Вдруг зазвучала лира,
Спустился Серафим,
Смягчило душу миро,
Грусть таяла, как дым…

Елена Куприянова 3   14.09.2025 04:27     Заявить о нарушении
Леночка, как тонко ты чувствуешь мое настроение. Спасибо за твое сопереживание, за твой труд переводчика.

Галина Чехута   14.09.2025 07:20   Заявить о нарушении
Всё взаимно!

Елена Куприянова 3   15.09.2025 13:17   Заявить о нарушении