Жiнка, яка любила. Жiнка, яку хотiв

Шрами палають жаром,
Спалюють плоть до тла.
Жінка в стражданні - сила,
В пристрасті - геть слабка.
(Лія Лембергська)

З думами наодинці
Холодно їй вночі.
Сотні дівчат у жінці
Плачуть – вона мовчить.
Адже зневага – кволим.
Тільки тремтить рука.
Сила приходить з болем.
Розкіш, коли слабка.
Очі сверблять від пилу.
Серце – від почуттів.
Жінка, яка любила.
Жінка, яку хотів.
Цей дисонанс одвіку -
Привід для моря сліз…
Жінка для чоловіка
Скривджена - темний ліс.
В лагідній, не похмурій
Цвів би Едем… Вдивись:
В жінці десятки фурій - 
Ангелів доколись.
Сила з рефлексів тих ще.
Хто б набував? Але ж…
Стукає серце тихше.
Відчай не має меж.
З дзеркалом тет-а-тети,
Погляд – під дих удар.
Емануель, Джульєтта –
Ролі не для нездар.
Зіграно їх багато
Та чи собою ти
Бути могла? Не згадуй!
Марні ті всі труди.
Оскара не присудять.
Та й не було мети…
В цьому дійти до суті –
З розуму геть зійти.
Спогади розбереш ті -
Долі гнітить фактаж.
Але кохання врешті –
Скринька Пандори та ж.
Зірвано всі печаті.
Спокою марно ждеш.
Скільки жінок в дівчаті
Впали в дитинство теж?
Ніч на страхи багата.
Світло таке скупе.
Може, болюча втрата –
Щоб віднайти себе?

Келих вина по вінця
Запах не збереже.
Скільки ж жінок у жінці
Без вісті зникло вже?