Вісті зніс новинар у сім'ю —
...Як вколов ятаган.
Брат поволі схрестив помежовані венами руки
На грудині своїй, пошматованій величчю ран. —
На сорочці, на котрій горлає медаль відчайдухи
Одночасно із зойками, їх що виштовхує біль
За червонії лінії розпачу, помстою вкриті;
За пороги розп'яття... Та ж віра тікає звідсіль,
І надія тікає, а Брат її ловить щомиті
У життєвий приціл, запітнілий від повені сліз,
Від осінньої змови гармат проти Рідної плоті...
Хай Його збереже перекреслений мапами ліс,
Хай осліпнуть рушниці... і хай перехреститься злодій!
Бо прощення не буде за кров.
...Та не скінчиться рід,
Хоч і днями ворожі пащеки цілунок вліпили
У самісіньке Братове серце, що плине попід
Тягарем розпашілої злоби нестримної сили.
І тому й то не гояться шрами та сестри ревуть,
Приміряючи чорне вбрання і до хати — погости,
Заплітаючи коси в хустки, а майбутнє — у лють,
Бо від Неба відтак дістають вони доброї хлости.
А втікачка-надія, блукаючи лезом ножа,
Зупиняється... й потім об спину ламає лозину,
Бо в гаю вересневім щодалі мовчить Небожа.
І війна нескінченна, бо батько помститься за сина,
Не дай Боже, що станеться...
Сивії ж вірші мої,
Розкуйовджені болем, наспівую Богу, як вмію,
Бо племінник (чи Янгол?), що перед очами стоїть,
Посміхаючись, також насвистує плач Єремії
До свого ополчення... — До долі, що час оберта
Небезпеки довкола. Й себе у приціл не розгледиш
І війна постаріла, а в Бога геть інша мета —
Рахувати зірки і Твої молодії літа'
...На землі. І тому повертайся додому, мій Небіж.
Не пробачу.
09 вересня 2025р.
У прицiл
© Copyright: Алёна Безпавлая, 2025
Свидетельство о публикации №125091000601
Свидетельство о публикации №125091000601
Рецензии
Доброго, Альона!). Бачив Господь; я дуже уважно намагався второпати, ЩО мав сказати читачу автор у своєму вірші? Але тільки багаторічний досвід у поезії, дав мені витримку - дочитати до кінця, не втрачаючи "червону нитку" сенсу, яка намагалась увесь час обірватися, в хотросплетіннях тексту...
Не хочу і не намагаюсь - образити, але маю добре побажання: спробуйте бути "простішою" (як Л. Костенко, наприклад. Цікаво, щоб вона сказала на це?..) у своїй творчості, з повагою до свого читача. Все геніальне, як відомо, просте!
Про що вірш, я, безумовно, зрозумів. Але хотілося розуміти текст - "малою кров'ю")).
З повагою. С.
Сергей Солдатский 12.09.2025 20:28 • Заявить о нарушении
Не хочу і не намагаюсь - образити, але маю добре побажання: спробуйте бути "простішою" (як Л. Костенко, наприклад. Цікаво, щоб вона сказала на це?..) у своїй творчості, з повагою до свого читача. Все геніальне, як відомо, просте!
Про що вірш, я, безумовно, зрозумів. Але хотілося розуміти текст - "малою кров'ю")).
З повагою. С.
Сергей Солдатский 12.09.2025 20:28 • Заявить о нарушении
Доброго вечора, Сергію...
Одразу перепрошую — де Ви побачили неповагу до читача? - Враховуючи те, що Ви вже неодноразово на це вказуєте, хочеться сказати наступне: здається, що Ви, Сергію, дещо узагальнюєте поняття... — складний за сенсами та лінією оповідання текст ще не говорить про неповагу до того, до кого Автор у своїх творах звертається.
І простішою я не буду, буду скоріше, і я в цьому впевнена, — собою.
Стосовно Ліни Костенко (то Ви. мабуть Її мали на увазі)... — розумієте... чи Автори сьогодення мають у всьому наслідувати Поетів ґатунку Л.Костенко(?) — це не питання.
Кожен висловлює себе тими засобами, що є у нього в арсеналі і навряд чи має обов'язково підпорядковувати свої думки суто до якихось штампів чи то вдосконалих технічних візерунків або мистецьких приомів минулого, хоча і дуже поважного (з огляду на тих Великих, на яких Ви посилаєтесь). Окрім того, все ж таки — сьогодні інша формація людей, ба більше — подій і обставин.
Ви обрали для себе взірець (при свій повазі до Поетів минулих часів) і намагаєтеся скорелювати та зв'язати одними правилами два геть різні відрізки сприйняття і часу, і інструменти поетичного урегулювання того, що зривається з душі. Тож я з чимось з Вами згодна, та здебільшого — ні.
До того ж, коли в мене буде час та бажання, я спробую дати гідну оцінку деяким Вашим віршам, що Ви їх написали, зпираючись на багаторічнмй поетичний досвід, бо в мене є питання і — багато.
До речі, відносно того, чи зрозуміли Ви, Сергію, даний текст... Вважаю, що не зовсім, бо дужки то взагалі у Вашої рецензії зайві.
Бажаю миру.
З повагою, А.Безпавла.
Алёна Безпавлая 12.09.2025 20:20 Заявить о нарушении
Одразу перепрошую — де Ви побачили неповагу до читача? - Враховуючи те, що Ви вже неодноразово на це вказуєте, хочеться сказати наступне: здається, що Ви, Сергію, дещо узагальнюєте поняття... — складний за сенсами та лінією оповідання текст ще не говорить про неповагу до того, до кого Автор у своїх творах звертається.
І простішою я не буду, буду скоріше, і я в цьому впевнена, — собою.
Стосовно Ліни Костенко (то Ви. мабуть Її мали на увазі)... — розумієте... чи Автори сьогодення мають у всьому наслідувати Поетів ґатунку Л.Костенко(?) — це не питання.
Кожен висловлює себе тими засобами, що є у нього в арсеналі і навряд чи має обов'язково підпорядковувати свої думки суто до якихось штампів чи то вдосконалих технічних візерунків або мистецьких приомів минулого, хоча і дуже поважного (з огляду на тих Великих, на яких Ви посилаєтесь). Окрім того, все ж таки — сьогодні інша формація людей, ба більше — подій і обставин.
Ви обрали для себе взірець (при свій повазі до Поетів минулих часів) і намагаєтеся скорелювати та зв'язати одними правилами два геть різні відрізки сприйняття і часу, і інструменти поетичного урегулювання того, що зривається з душі. Тож я з чимось з Вами згодна, та здебільшого — ні.
До того ж, коли в мене буде час та бажання, я спробую дати гідну оцінку деяким Вашим віршам, що Ви їх написали, зпираючись на багаторічнмй поетичний досвід, бо в мене є питання і — багато.
До речі, відносно того, чи зрозуміли Ви, Сергію, даний текст... Вважаю, що не зовсім, бо дужки то взагалі у Вашої рецензії зайві.
Бажаю миру.
З повагою, А.Безпавла.
Алёна Безпавлая 12.09.2025 20:20 Заявить о нарушении
Мабуть, не зрозумів.)) Ну, це буває, коли читач - не знайомий з "в'язанням ажуру".) В цьому, на мій особистий погляд, і є неповага до читача. Коли автору байдуже, чи зрозуміють його творіння чи ні. Головне тут - сам автор: видав в "єфір", а ви - як хочете...
"Лапки" у тексті, та інші "викрутаси" - мій особистий стиль; донести свою думку до читача у повній мірі.) Мабуть, не зрозуміли. Буває.)
Вибачте, що торкнувся "его")). Більше не потурбую.) У вас - свій читач.
Миру - вашій хаті!)
Сергей Солдатский 12.09.2025 20:42 Заявить о нарушении
"Лапки" у тексті, та інші "викрутаси" - мій особистий стиль; донести свою думку до читача у повній мірі.) Мабуть, не зрозуміли. Буває.)
Вибачте, що торкнувся "его")). Більше не потурбую.) У вас - свій читач.
Миру - вашій хаті!)
Сергей Солдатский 12.09.2025 20:42 Заявить о нарушении
Домовилися, Сергію...
Стосовно "его" навіть не наматимусь сперичатися, бо, якщо Ви так собі сприйняли, - то марно... хай буде саме так.
З повагою, А.Безпавла.
Алёна Безпавлая 12.09.2025 20:49 Заявить о нарушении
Стосовно "его" навіть не наматимусь сперичатися, бо, якщо Ви так собі сприйняли, - то марно... хай буде саме так.
З повагою, А.Безпавла.
Алёна Безпавлая 12.09.2025 20:49 Заявить о нарушении