На сонці позолота
біленьких тум блищить,
мов просить для піхоти,
що вбито: панахидь.
На небі більше віри?
Мабуть, мабуть, мабуть.
Вже журавлі злетіли,
а туми байди б;ють.
Яке ж воно низеньке,
узгір;я у доріг.
Душа моя, рідненька,
прости, що не зберіг.
Лише полоски плюшу -
беззубе тигриня.
Я вам не скриводушу -
за смертю порожня,
розгублені шляхами
надії без умов.
У тум немає тями,
і ще блакитна кров.
https://www.youtube.com/watch?v=yHbvDEtZZME
про блакитну кров
© Copyright: Цветков Александр, 2025
Свидетельство о публикации №125091003794
Свидетельство о публикации №125091003794
Рецензии