про блакитну кров

На сонці позолота
пухнатих тум блищить,
мов просить для піхоти,
що вбито: панахи;дь.
На небі більше віри?
Мабуть, мабуть, мабуть.
Вже журавлі злетіли,
а туми байди б;ють.
Яке ж воно низеньке,
узгір;я у доріг.
Душа моя, рідненька,
прости, що не зберіг.
Лише полоски плюшу —
беззубе тигриня.
Я вам не скриводу;шу —
за смертю порожня;,
розгублені шляхами
надії без умов.
У тум немає тями,
а є блакитна кров.

https://www.youtube.com/watch?v=yHbvDEtZZME


Рецензии