Мiж тобою та мною

Від тебе до мене - лише подих незримих снів,
Та і ті, як тумани зникають у сивій млі.
Я несу у долонях холодний кришталь рядків,
щоб зігріти вогнем у твоїй мовчазній землі.
(Лія Лембергська)

Між тобою та мною проходять самі фронти
І лани, пошматовані шрамами із рокад.
Голосніше, ніж гуркіт у грудях, набат біди.
Між тобою та мною епоха - свавільний кат.

Між тобою і мною доріг на десятки пар
Тих казкових залізних - ось спробуй зноси! - чобіт.
І герої-міста - Київ, Рівне, Хмельницький, Бар...
І в очах - нескінченним потоком! - кривавий піт.

Між тобою і мною десятки важливих справ.
І буденність, що здатна з кохання зробити цвіль.
І наївні пісні, що колись не тобі зіграв,
Обриваючи струни гітар через юний біль.

Між тобою і мною минуле - ось ті роки,
Що пройшли мимо нас, то насичені, то пусті.
І все те, що ділив із тобою б я залюбки.
Та розвіяв не з тими чи згаяв на самоті.

Між тобою і мною колишні мої грішки -
Що в собора святого Петра легко б з'їхав дах.
І той факт, що не принц і не зірка я - навпаки.
Радше щось посереднє. З побитих життям невдах.

Між тобою і мною затьмарені димом дні.
Ночі, змучені вкрай уже від бойових заграв.
Але є між тобою і мною на зло війні
Щось сильніше за все, що я вище заримував.