Уже пахне осіннє листя.
Уже пахнуть осінню трави.
Одягла калина намисто.
Все частіше хочеться кави.
Вже дозріли осінні дині.
Аромат, наче з амфор давніх.
А ті дні, де була я щаслива,
виглядають між днів печальних.
І дощі все частіш приходять
по ночах, а то вдень і вранці.
А знайомі -старі- відходять,
бо прийшов час розлуки... Щастя
хто засне й не проснеться... Вічність
забирає в свої долоні...
Залишили тут свою ніжність,
і любов, посивілі скроні.
Залишили пам'ять про себе:
хтось хорошу, а хтось - не дуже...
Побажаємо ж всі від серця:
"Ти прости їх гріхи, наш Боже.
Бо не відали, що творили...
Може й знали, та ж не від злості!?
Відспівали, відговорили,
відходили їх ноги в гості..."
Нахилилося нижче небо.
Опустилися нижче зорі.
А нам миру всім дуже треба
і, щоб хліб зберігався в коморі.
*******************
07.09.25
Уже пахне осiнне листя...
© Copyright: Лариса Геращенко, 2025
Свидетельство о публикации №125090803668
Свидетельство о публикации №125090803668
Рецензии
На это произведение написаны 3 рецензии, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.