Запитаю Осiнь...

Розіллється світлом
Сонечко в віконці, 
Закружляє з вітром
Ранок на долоньці.

Промениста просинь
На світанку тиха,
Запитаю Осінь 
В чому моя втіха.

Вмить навіє чари
Пані гонорова,
Одягнеться в хмари
Та нахмурить брови.

Пролуна осіння
Дощова порада…
Для очей прозріння
Для душі розрада…


Рецензии
Красивий осінній вірш. Дуже подобається, коли пори року уособлюють з живими істотами, читати такі роботи вдвічі цікаво. Дякую за творчість.

Соня Арутюнова   08.09.2025 23:32     Заявить о нарушении
Сердечно дякую Вам!.. Так, дійсно, дивовижна краса природи дарує натхнення...

Ольга Гресс   09.09.2025 15:30   Заявить о нарушении