Божевільною втратою впало
(Зір душі ще то того не звик),
Відійшло, відпекло, відпалало -
Згасла зірка кохання навік.
Говорив, зворушивши завзято,
Як вогонь, пропікали слова.
Все, мій любий, до кошику втрати
Несподівано їх віднесла.
Може потім, колись при нагоді
Їми всію стежки забуття.
Годі, любий, наслухалась, годі, -
На тобі не скінчилось життя.
Я й не знаю, що сталося, любий?
Це коханна якесь навісне!
Шепотіли закохано губи -
Тільки серце, мов камінь, німе.
27.07.25.
Вiдпалало
© Copyright: Малати Воздушная, 2025
Свидетельство о публикации №125090700508
Свидетельство о публикации №125090700508
Рецензии