Ніч у ніч виснажають обстріли,
Лють ворожа — невиліковна…
Дав би Бог хоча б трохи розуму
Тим, хто тішиться чужим болем…
Знов тривога, сирена «мучить»
Мозок кожного, хто при глузді,
Жити страшно сьогодні всюди:
І в селі та і в місті — гучно…
Лиш під ранок тепер світлішає:
І світанок, і мапа з обстрілів,
Хтось, не спавши іде до пристані
Сьогодення важкого, довгого…
Відпочити тут не вдається,
Очі, наче вогонь — червоні,
Але в грудях все ж серце б;ється
Сильне, справжнє та невгамовне…
(Ніка)
Вересень 2025
Нiч у нiч виснажають обстрiли
© Copyright: Вероника Удовиченко-Ивашина, 2025
Свидетельство о публикации №125090704968
Свидетельство о публикации №125090704968
Рецензии