Рясних зірок серпнева злива...
В ніч, потребуючи своє,
Вірш вирушає неквапливо,
Немов світанок, настає.
Слова кучкуються, мов хмари,
І випадають, наче сніг,
А то находять, як примара,
Що приверзлася уві сні.
Які б чорн;ти не спіткали,
А світло в'яжеться зі слів,
Котрих повік-віків замало:
Почнеш — незчуєшся, як пів
На четверту, й чи не досить
Водицю лити над вогнем,
Гадать, чи цей рядок упросить
Іще одним розжиться днем?
Крик півня і четвертий вимір,
Годинник: п'ята вже за чверть.
Твій досвід, досвіток і витвір,
Й світ паралельний шкереберть.
Шкереберть
© Copyright: Ирина Юрчук, 2025
Свидетельство о публикации №125090207178
Свидетельство о публикации №125090207178
Рецензии