Не намагайтесь повернути втрачене.
Бо камінь-пам'ять вже пішов до дна.
Як губи промовляють непробачене,
душа давно лишилася одна.
І та душа, що у гріхи самотності
зривається, можливо, назавжди,
так марить глибиною незворотності,
що перетнула вже межу біди...
Той, хто хворів самотності хворобами,
не зцілиться зірками крізь пітьму...
І повернути втрачене не пробуйте:
на дні — поміж каміння — тільки мул...
Не намагайтесь повернути втрачене
© Copyright: Миклош Форма, 2025
Свидетельство о публикации №125090207166
Свидетельство о публикации №125090207166
Рецензии
Приветствую, Миклош, после долгого моего отсутствия...)
Замечательно написали, и хоть "душа болит, а сердце плачет..", но..."с'est la vie"
СпасиБо.
http://stihi.ru/2025/09/03/189
Всегда благодарная Вам,
С.
Светлана Груздева 03.09.2025 00:47 • Заявить о нарушении
Замечательно написали, и хоть "душа болит, а сердце плачет..", но..."с'est la vie"
СпасиБо.
http://stihi.ru/2025/09/03/189
Всегда благодарная Вам,
С.
Светлана Груздева 03.09.2025 00:47 • Заявить о нарушении
