Привіт, самотність! Диво легковірне!
Заходь до мене, бо надворі дощ!
У тиші ми подумаєм про вічне
І скинемо з душі сутугу нош.
Заходь, не бійся, холод за дверима!
Розкажеш про своє життя-буття.
До мене теж не йде сьогодні рима,
В душі якісь тривожні відчуття.
Тебе я частуватиму думками,
Загубленою вірою у мир,
Бентежними від розпачу вітрами,
Додам для смаку смутку еліксир…
Тобі, наївна, я відкрию душу…
Приляж-но трохи і помовчи мить!
Послухаємо разом ноти блюзу,
Осіннього дощу мінорний ритм.
Не бійся, залишайся тут до ранку,
Зануримось у вірші, у пісні.
Ще й вип’ємо за мир і щастя чарку,
За доблесть у виснажливій війні!
Привiт, самотнiсть
© Copyright: Галина Чехута, 2025
Свидетельство о публикации №125090204550
Свидетельство о публикации №125090204550
Рецензии