y серцi цвях

Коли б я знав, що все скінчиться тим, що
зустрінемося десь у далині,
що буде панувати в світі тиша,
що сніг розкине простині лляні
у селищі якомусь по дорогах...
То я б заздалегідь сказав тобі -
нам треба кіз купити довгорогих,
щоб нас не залишали у журбі,
паслися поруч, бавились, як діти
у теплій стайні навіть у пітьму.
І щоби вміли інколи радіти,
і щоб могли навчити нас тому.
Дві білі кізки, що потрібно ще нам,
молитись у занедбаних церквах?
Ну, як тобі, хрещеній з нехрещеним?
Така любов у серці наче цвях?
Зима холодна прийде незабаром,
скінчиться чим? Тканина біла скрізь.
Колись я впізнавав її по барвам,
приходила, казала - підкорись
і я корився білим, сірим, чорним
відтінкам, жив життям одинака.
У  кізки, ми удвох, і що нам
зима, коли тендітна і струнка
зі мною ти... Коли б я знав раніше,
що це можливо, не жив би наче звір...
Життя одне, ніхто не дасть нам інше,
до зустрічі, повір мені, повір.