Швидкий потяг хав на Бердичiв...
Час пробіг, та він звернув на Львів,
Я добра всім пасажирам зичу,
Сів в літак, та прибув в Тель-Авів...
Сонечко над містом вічно сяє,
Давить спека, майже цілий рік,
Місто добрим серцем зустрічає,
Адже милосердя краще лік...
В дійсності, з початку було слово,
Нас навчає істина життя,
Тут івріт, там українська мова,
З ними я крокую в майбуття...
Я свою історію вивчаю,
Від початку, та до наших пір,
Та турбую читачів віршами,
Драми наші описав Шекспір...
Тільки ж я йому не сперичаю,
На жаль нами править Сатана,
Він нас як Пророк попереджає,
Мир короткий, довгий час війна...
Білий Світ сьогодні, як село...
Зменшилась у розмірах Планета,
Та щоб почуття не підвело,
Десь остання б ділася ракета.
Швидкий потяг, ось так, в мене вийшло...
Та він їхав тільки на "Зелений"
Пасажирам, було там затишно,
Тільки, щоб не був наш Світ скажений...
Автор Геннадій Сівак.
1 вересня 2025 року.
Свидетельство о публикации №125090103467