Коли-небудь

Коли-небудь я підстрижу коси
І стану молодше років на десять.
Надіну коротку спідницю, кроси
Та прийду на диско у парку десь там...
Коли-небудь я заведу друга
Кудлатого, вірного до дрібниці.
Гулятиме разом безкрайнім лугом
Від першоцвітів до косовиці.
Коли-небудь я напишу книгу.
Вкладу у вірші все, що маю звісно.
Не буде брехні там, або інтриги...
Коли-небудь я підніму завісу,
Й мені підкориться час та міра.
Й двері відчинить священна Меру.
Почую про що розмовляють звірі,
Стихії, міцелій та стратосфера.
Коли-небудь я полечу в космос.
Шкода, що не в цьому слабкому тілі.
Це станеться десь так у дев'яносто,
У білому ліжку, на власній віллі.
Колись я збагну алгоритм ментальний
У масштабі Всесвіту підсвідомо.
Та альтернативну створю реальність,
Згадаю всі формули та рандоми.
Колись я проллюся Життя Дощами,
Як Першопричина усіх відносин.
І стану Нічим, або  Всіма Вами...
Коли-небудь я підстрижу коси.
Лена Жажкова
31.08.2025.
Переклад