Чекаю осiнь
Відпускаю омріяне літо!
Будуть знову янтарні гаї
Розмовляти піднесено з вітром.
Я зберу і тепло, і любов,
І чаруючі миті світанків,
І затишок зелених дібров,
І рясніюче полум’я маків.
І красу, і душевність пісень –
Все осінній порі подарую
І симфонію літніх натхнень
У холодних дощах намалюю!
Скоро осінь! Чекаю її!
Це хвилини надії і мрії!
Це до щастя людського ключі
І хвилююча мить ейфорії!
Я вже чую красуні ходу!
Поглядає в небесне люстерце!
Рано-вранці я в осінь піду
І відкрию чарівності серце!..
Свидетельство о публикации №125083101931