Знову обстріл і серце калатає:
Хто наступний у цих жорнах
Богу душу віддасть для свята,
Чи для спокою в небесах…
Знову обстріл, а ніч зіркова,
Їй байдуже, що там летить
Хтось від страху не мовить слова,
А хтось знову і знов — тремтить…
Знову обстріл шалений, гучний,
Нема в оці ні сліз ні сну,
Знов наказ віддає син сучий,
І не хоче скінчить війну…
Знову обстріл і плачуть діти
Бо лякаються кожен раз,
Від гучного всього на світі,
Бо в війні живуть довгий час…
Знову обстріл — болить за друзів,
За всіх тих, хто загинув тут,
І таке відчуття, що всюди
Інші люди без сліз живуть…
Знову обстріл і серце калатає:
Хто наступний у цих жорнах
Богу душу віддасть для свята,
Чи для спокою в небесах…
(Ніка)
30.08.2025
Знову
© Copyright: Вероника Удовиченко-Ивашина, 2025
Свидетельство о публикации №125083003039
Свидетельство о публикации №125083003039
Рецензии