- Як ти?
- Нічого, було гірше.
Не сплю вночі, дрімаю вдень.
Твої нові читаю вірші,
Чекаючи нових пісень.
І думи, думи, думи, думи
Про те, що коїться весь час.
Нема де дітися від суму,
Що огортає щільно нас.
Знов був обстріл і скло тремтіло,
Здіймавсь вогонь аж до зірок,
Залізо рвало людське тіло -
Робила Доля новий крок?
А потім - ранок, знову Сонце,
Серпневий день такий ясний!
- Життя відкрило нам віконце?
- Живи і дихай..., як живий!...
Как ты
© Copyright: Георгий Олегович Хват, 2025
Свидетельство о публикации №125082805318
Свидетельство о публикации №125082805318
Рецензии