про Атланта Данта та вертеп
я можу віддати тінь
до інших, у твій повіт —
залу;чиш її, черінь?
Я крайній в ряду некле;б,
хитаюсь — піти чи ні.
Позаду — Різдва вертеп,
і Пасха наприкінці.
Навколо мене — круги,
що перебирався Дант,
і чутно сови «куги»,
і спить в СЗЧ Атлант —
втомився і все, пішов.
А небо? Виси;ть! Агов!
Його, наче скрепи шов,
тримає в руках «Азов».
Свидетельство о публикации №125082803534