«Вік-вовкодав вже плигає мені на плечі» — Осип Мандельштам.
Двадцять перше століття – «вервольф»-вовкодав!
Межи плечі ударив мені. Вліз у душу й серце
поодинці потиху й гуртом. Біль і страх? Я в боях
рукопашних збавлявся від жаху, щоби не померти!
Але вік помінявсь. Смутно-журним й злодійським він став.
І байдужість письмацтва порівняна вже із туманом, -
читачам роз'їдає уми і вірші клаповухі, і очі й гортань.
Двадцять перше століття встає із блудливим обманом.
Вік уже не хижак! Це драглиста медуза, немов холодець.
Навіть вірша не вхопиш, бо він вже позбавлений плоті.
Нема сенсу наводити вже на корозію глянець вкінець.
Якщо хтось не допетрив, тоді розумійте з півслова.
- з книги «P. S.»
ХХI столiття
© Copyright: Петр Скорук, 2025
Свидетельство о публикации №125082801543
Свидетельство о публикации №125082801543
Рецензии