про волю та злагоду
в підніжжі у гори.
— Чому ти в небі, соколе?
— Бо тяжко на землі.
Часи б'ють по потилиці:
бери, а не бори.
Не знає вітер митниці,
не платить хабарі.
Мазе;пин дзвін Софі;ївський
розносить по Русі —
по Київській, по Київській,
де сокіл не в руці,
де правда, наче ягода,
гірка, але своя,
де воля — це не злагода,
а побут без вір'я.
Свидетельство о публикации №125082604114