про волю та злагоду

Стоїть стіна високая
в підніжжі у гори.
- Чому ти в небі, соколе?
- Бо тяжко на землі.

Часи б;ють по потилиці:
бери, а не бори.
Не знає вітер митниці,
не платить хабарі,

Мазепін дзвін Софіївський
розносить по Русі -
по Київській, по Київській,
де сокіл не в руці,

де правда, наче ягода,
гірка, але своя,
де воля - це не злагода,
а побут без вір;я.


Рецензии