про нерозгаданий свiт

Як обида нестерпні
журавлині ключі,
не стихають у серпні
зорепадні хлющі -
заповняють стодоли
хліборобним зерном,
і стоїть напівголий
переліг за селом.
Не уйме за нічліжку
грошенят ожеред,
і натопить у діжку
чулий вересень мед.
Літо встане до строю
дотеперішніх літ,
пережитих з тобою,
нерозгаданий світ.


Рецензии