Я чую, як шумує море,
Як озивається душа
І під неспинні валу спори
Тремтить, немов мале пташа.
Звучить під небом лазуровим
Натхненна пісня хвиль пругких.
Милує сяйвом кольоровим
Свічадо вод, таких ясних.
На дивний розсип самоцвітів
Пінисті схожі буруни,
Здається, сяєво софітів
Струмить граційно з глибини!
Душа наповнюється світлом,
Теплом і запахом морським.
Летить до обрію вітрилом,
Швидким, поривчастим, легким…
Здається, мрія і реальність
Злились навік у блиску бриж…
Бере у бран сентиментальність,
Злітає думка, наче стриж…
Народжена морем сентиментальнiсть
© Copyright: Галина Чехута, 2025
Свидетельство о публикации №125082405080
Свидетельство о публикации №125082405080
Рецензии