Скоро нові вже чекають дива,
Літо пройшло…
Вітер малює в повітрі слова:
“Літо було!”
Ніжністю душу мою обдає,
Вітру крило,
Чую, як пестить волосся моє
Гладить чоло.
Вітер сміється, зриває листок,
Шепче казки.
Робить у небі спіральний виток
І – за хмарки…
“Вітре, вернися! – кричу я услід –
Мир намалюй!
Вільну країну, козацький наш рід!
Не розчаруй!..”
Не розчаруй
© Copyright: Галина Чехута, 2025
Свидетельство о публикации №125082404989
Свидетельство о публикации №125082404989
Рецензии