Тисяч1 поверх1в

Розділи своє небо на тисячі поверхів,
Розшукай усі зорі, склади їх в сюжетну драму,
Та тільки не забувай, що серед чужих
Завжди є рідні, а ти - режисер екрану.
 
Поверни своє серце в тепло, і додай пісні,
Дитяче, доросле, усе, що колись надихало,
Згадай себе підлітком, і дитиною, а тоді
Поверни собі мрію,
Вона ж тебе врятувала.

Поверни свою Душу туди, де тебе чекають,
Де люблять і бережуть лиш за те, що ти дихаєш.
Дозволь собі мріяти і дивитися, як когось кохають,
Дозволь собі порадіти за те, що вони не здихались,

Дозволь собі порадіти за те, що вони не здалися,
За те, що не залишили, і не пішли, і змогли здійснити.
Якщо їм вдалося, то й у тебе є шанс роздихатись,
Вдихнути на повні груди, на повну силу.
 
Вдихнути своє життя, як є, і ніяк не правити!
Пройтися коханим містом, попити кави...
Озирнись навкруги! Ти живеш це життя! Вже сталося!
Спробуй себе полюбити без виправдань і застави.

Прокидайся о 6: зарядка, сніданок, душ,
Приведи до ладу: голову, шлунок, тіло,
Прибери все навколо, і вибери версію ту,
В якій твоя мрія тобі б небеса відкрила.

Ти можеш себе обирати, як чай чи вірш,
Ти можеш собі побажати свій добрий ранок.
Розділи своє небо на тисячі поверхів,
І хоч раз
без турбот
зустрінь свій новий світанок.
 
Дихай на повні груди! Живи сьогодні!
Завтра іще далеко, а вчора - зникло.
Обери свою мрію, себе, не ходи голодний!
Ти можеш обрати інше...
Ти можеш більше!

Розділи своє небо на тисячі поверхів,
Розшукай усі зорі, склади їх в сюжетну драму,
Та тільки не забувай,
що серед чужих
Завжди є рідні,
а ти - режисер екрану

22.08.2025

© Inna Омут, 2025