Щось похилилася рокита над ставочком
Мабуть задумалась про щось таке,
Яке за всі роки бачити прийшлося.
А їй той біль переживати довелося.
Ти не сумуй, рости на радість всім,
Бо і ми будемо сумувати з тобою.
Адже ми кожен рік приходимо сюди ,
Щоб помилуватися твоєю красою.
Та й пташкам є де сховатись,
Щоб звити гніздечка для дітей своїх.
Адже не дуже багато їх залишилось,
Так що рости , не сумуй , а радуй нас усіх.
22.08.2025
Щось похилилася рокита над ставочком
© Copyright: Матрёна Донченко -Дидок, 2025
Свидетельство о публикации №125082303873
Свидетельство о публикации №125082303873
Рецензии