О, як же я люблю цей тихий шум!
Втішає він, як ніжна колискова.
Беру хутчіш лимон, рахат-лукум
І пити чай хоч цілий день готова.
О, музика дощу! Приємний згад
Занурює в миттєвості щасливі,
Коли я не тремтіла від розрад,
В душі плекала прагнення мрійливі!
Під музику дощу душі струна
Народжує мелодію кохання,
Вона така жадана, як весна:
Та в ній звучать акорди хвилювання.
Я слухаю лунастий переспів,
В уяві йду стежиною додому,
Вбираю силу поля і степів
І зразу забуваю про утому.
Мене стрічають радісно гаї,
Береза біля хати і криниця.
Милують очі чисті ручаї
І барвами розчулює синиця…
І кожний пережитий епізод –
Життя мого чутлива увертюра…
А дощ шумить… В мелодії негод
Лунає вже осіння партитура…
Мелодiя дощу
© Copyright: Галина Чехута, 2025
Свидетельство о публикации №125082200059
Свидетельство о публикации №125082200059
Рецензии