Глибина похмурного

Веди мене в напівтемряві
під ліхтарями вуличними,
між стопами,
між якими не можна ходити, бо прикмети брешуть лихе

веди мене туманами,
мряками й вибоїнами замість доріг
веди мене в порваному взутті
щоби від втоми радісної не відчувати ніг

темрява.

Ведіть мене мої наспіви,
я нашаманю з вами настрій який треба
мої пісні в голові – ви, моя потреба
нужда – слухатися вас, завчити, щоб тривав іще екстаз

мого життя посеред гнилі,
навіть коли сонце пече
листя злим гусаком клекоче, оманює
правда в осені й зимі.

2016-11-10

фото за 2016-11-13, я в Кінотеатрі.


Рецензии