Дивлюсь з вершин на тiнi днiв...

А я вдивляюсь в давні фото
твоїх прекрасних юних літ,
де ти смішлива, безтурботна.
Та був без мене твій політ!

Не знали ми, що нас чекають
Болючі Істини… Коли
серця, як грім, їх суть пізнають...
Але, як  знали б, що б змогли?

Навіщо згадувати грішне,
та жити тим минулим днем,
де ми довірливі в посмішках,
коли ми гралися з вогнем…

Проживши сцени та арени,
пройшли життя тяжкі версти…
Оброк платячи за терени,
ми так кохали по весні,
що не здивують,  цирк та сцени,
а тільки щирість… без мети…


Рецензии