Мій Ангеле! Чому тебе не бачу?
Чому мені так сумно, підкажи!
Ти знаєш, часто я не сплю і плачу,
Прийди і щось утішне розкажи!
Бувало, я від щастя промінилась,
А зараз, мов підбите яструб’я…
Чи ти не впізнаєш мене? Змінилась?
Прийди, я усміхнусь, скажу: “Це – Я!”
Повір мені, мій Ангеле, це важко,
Втрачати віру в краще, у добро!
В думках частіше холодно і в’язко,
На хвилі сподівань – лише зеро!
Невже дороги наші розійшлися?
Тебе я кличу, стогоном – луна…
Підтримай, любий Ангеле! Озвися!
Терпіння чаша випита до дна!..
Озвися
© Copyright: Галина Чехута, 2025
Свидетельство о публикации №125082006835
Свидетельство о публикации №125082006835
Рецензии