Вважай, що вже осінь настала.
Дерева починають скидати листочки
І так незчуємось як почнеться зима.
І опустіють наші садочки.
Снігом застеле усі доріжки.
Вітер розгонить сумніви наші,
Щоб не плекали надії на краще,
А берегли шанобливо свої ніжки.
Адже для них проблем вистачає
І де вони беруться ніхто не знає.
Здогадуємось звичайно у чому річ.
Та тільки доказати – це темна ніч.
А щоб купити ліки – це якийсь жах.
Ціни ростуть і не докупитись ніяк.
Бо з нашими зарплатами та пенсіями,
Як говорять: «Сиди бабко як сиділа.
І краще ти берися до діла»
Тоді до болю не будеш прислухатися
І не захочеш нікому признаватися,
Що у тебе болять дуже ноги
І тільки від дітей отримаєш підмогу.
18.08.2025
Вважай, що вже осинь настала
© Copyright: Матрёна Донченко -Дидок, 2025
Свидетельство о публикации №125082003353
Свидетельство о публикации №125082003353
Рецензии