1. Сто років не писав віршів,
а Вас почув – і полетів.
«Якби ви знали, паничі,
що люди роблять уночі!»
2. Коли б я був її ровесник,
то б називав її «малою».
Хоча в очах її зелених
і гіпнотичних – цілий Всесвіт.
Нічого не скажу про голос,
він – як небесних сфер звучання.
І в ньому дивне поєднання
краси і сили з милосердям.
Тому коли мене спитають
на небі ангели суворо:
«То ти знайшов собі кохану?» –
я відповім, що двічі бачив.
І світло «Я», і тіла тінь,
і манікюр її. Амінь.
3. Нехай же більше не бентежить
ні ларингіт її, ні нежить!..
(2025)
Стихи на иностранных языках
© Copyright: Василий Слынько, 2025
Свидетельство о публикации №125081800662
Свидетельство о публикации №125081800662
Рецензии