У серпня є якась родзинка,
Хоча занадто вже жаркий!
Ось груш смачних стоїть корзинка
І стіг у лузі запашний…
Вночі помітні вже симптоми
Сумних осінніх прохолод.
На травах є сліди утоми,
Ось-ось настане час негод!
Поглянеш, і поля вже голі,
Зефіру слухають шансон.
І осінь йде уже поволі,
Щоб знов почати свій сезон.
А ми – в постійному чеканні:
То літо ждем, то знов весну
Радієм сонцю на світанні,
Блакить стрічаємо ясну.
Сумуєм восени за літом,
А влітку хочемо дощу…
А час то вабить первоцвітом,
То ліс вдягає у парчу…
У постiйному чеканнi
© Copyright: Галина Чехута, 2025
Свидетельство о публикации №125081705601
Свидетельство о публикации №125081705601
Рецензии